Автор: human

Звернулись до прокурора Міжнародного кримінального суду щодо визнання екоциду!

Співголова МФО «Гуманна країна» Юлія Овчинникова, як учасниця міжнародного парламентського альянсу за визнання екоциду, підписала разом з євродепутатами та парламентарями з Франції, Бельгії, Італії, Венесуели, Швейцарії, Ісландії, Фінляндії, Греції та Канади звернення до прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо визнання екоциду.

У зверненні висловлена підтримка зусиль переслідувати злочини проти довкілля на міжнародному рівні. Водночас, наголошується на тому, що чинна редакція Римського Статуту, на підставі якого діє МКС, не дозволяє ефективно розслідувати та карати за даний злочин. Пропонується доповнити Римський статут п’ятим злочином, на який поширюватиметься юрисдикція МКС, яким визнати екоцид.

У зверненні також зазначається, що екологічна криза все більш поглиблюється. Екоцид становить загрозу всій планеті, порушуючи наше право на здорове довкілля. Саме тому все частіше питання визнання екоциду постає на рівні окремих держав та регіонів.

Ворог знищує наше середовище існування, він має понести сувору відповідальність!

Росіяни знищили більше 60 тисяч гектарів українського лісу – NGL.medіa

За даними журналістів, у Донецькій області було знищено 80% унікальної екосистеми національного природного парку “Святі гори”. На Харківщині замінована або пошкоджена пожежами майже половина лісів. На Херсонщині серйозно постраждали від затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС майже 55 тисяч гектарів лісів.

Дозвіл на вирубку лісів без будь-яких обмежень міністр оборони РФ Шойгу попросив ще 4 квітня 2022 року. Відтоді частину лісів Луганської, Донецької, Харківської та Херсонської областей росіяни використовують для спорудження бліндажів та інших захисних укріплень.

Зроблено ще один крок до заборони джипінгу!

Комітет ВР з питань екологічної політики та природокористування підтримав урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду».

За розваги на джипах, квадроциклах та багі у заповідниках платять не лише любителі екстриму, але й сама природа. Деградує рослинний та ґрунтовий покрив, гинуть тварини, які трапляються на шляху. Хімічні забруднення, шум та вібрації особливо небезпечні у період масового розмноження тварин.

Європейська Рада офіційно прийняла директиву щодо захисту довкілля за допомогою кримінального права. Новий закон замінює попередній з 2008 року та покращить розслідування та переслідування екологічних злочинів.

Директива встановлює мінімальні правила щодо кримінальних злочинів і покарань у всіх країнах-членах ЄС, розширюючи перелік правопорушень з 9 до 20, у тому числі включаючи нові правопорушення, такі як торгівля деревиною, незаконна переробка забруднюючих речовин із суден і втрата середовища існування. Новий закон також вводить положення про «кваліфіковане правопорушення», яке застосовується, коли злочин, про який йдеться в Директиві, вчиняється навмисно і спричиняє знищення або незворотну або тривалу шкоду довкіллю.

Таким чином Європейський Союз визнає кримінальними покараннями за найсерйозніші випадки шкоди довкіллю, які можна порівняти з #ecocide.

Умисні злочини, які спричинили смерть людини, каратимуться максимальним покаранням у вигляді позбавлення волі на строк не менше десяти років (країни-члени можуть вирішити передбачити ще суворіші покарання у своєму національному законодавстві). Інші злочини караються позбавленням волі на строк до п’яти років. Максимальний термін позбавлення волі за кваліфіковані злочини становитиме не менше восьми років.

Для компаній розмір штрафу становитиме не менше 5% від загального світового обороту за найсерйозніші порушення або 40 мільйонів євро. За всі інші правопорушення максимальний штраф становитиме принаймні 3% від обороту або альтернативно 24 мільйони євро.

Країни-члени мають два роки на адаптацію своїх національних правил до цієї Директиви.

Внаслідок обстрілу ДніпроГЕС на Запоріжжі довкіллю завдано збитків через засмічення ґрунтів та витік нафтопродуктів у Дніпро.

За даними Міндовкілля на даний момент спостерігається зменшення концентрації нафтопродуктів у воді. Зафіксовано перевищення вмісту нафтопродуктів у двох місцях відбору, зокрема на правому березі від Дніпровської ГЕС – у 4,2 раза, та на відстані 2,5 км від греблі – у 2,9 раза. Проте на відстані 4,4 км від греблі перевищення не зафіксовано.

Закликаємо відхилити законопроєкт 9516!

Сьогодні Комітет з питань екологічної політики та природокористування планує розгляд Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах від 20.07.2023 № 9516.

Проект Закону категорично не був підтриманий громадськістю, про що свідчать численні заяви провідних природоохоронних організацій України. Закон потребує суттєвих доопрацювань та не відповідає євроінтеграційним вимогам. 

У ході дискусії в рамках робочої групи учасники зійшлись на згоді щодо виключення понад 70% норм початкового тексту, а в решту внести істотні зміни Це свідчить про його суттєві недоліки і тому, для виконання рішення РНБО, членам робочої групи було запропоновано напрацювати та зареєструвати новий законопроект, який міститиме збалансовані узгоджені між екологами та лісівниками норми. Однак, не всі члени робочої групи підтримали запропоноване рішення.

Занепокоєння вказаний законопроект викликав і у Представництва ЄС, які у своєму листі висловили стурбованість та підтримку екологічного громадянського суспільства щодо законопроекту 9516 як такого, що може послабити природоохоронну складову в лісовпорядкуванні та лісогосподарській діяльності.

В Києві палає територія екопарку “Осокорки”

Через пожежу може сильно постраждати природа парку, зокрема і тварини.

Наші юристи розпочали роботу і вже завтра ми спрямуємо депутатські запити щодо даної ситуації і можливого підпалу. Також представники організації UAnimals сконтактували із представниками Державної служби надзвичайних ситуацій. Наразі допомога вогнеборцям не потрібна.

Фото: Надія Потоцька

Розповідає кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух:

«На жаль, наслідки військових дій також вплинуть на клімат в Україні, насамперед у південних та східних регіонах та на їхню здатність до адаптації. Так, руйнування Каховської ГЕС та втрата Каховського водосховища зумовить зростання континентальності клімату, підвищення температури повітря весною та в першу половину літа, і як наслідок, до зміщення початку теплого періоду, літа, періодів вегетації та активної вегетації, їхнього теплозабезпечення, зміниться і тривалість цих періодів.

Суттєво може змінитись і режим зволоження прилеглих територій. Найбільші зміни ймовірні у весняно-літній сезон і проявлятимуться у зменшенні вологовмісту атмосфери і, відповідно, хмарності, кількості опадів. Цей регіон належить до зони ризикованого землеробства в Україні. Підвищення температури повітря та збільшення дефіциту вологи, на які накладаються й глобальні зміни клімату, можуть привести до зростання посушливості та опустелювання значних територій регіону. Збільшиться ризик виникнення пилових бур, суховіїв, надзвичайної пожежної небезпеки.

На клімат суттєво впливають і зелені насадження. Вони змінюють температурний режим, режим зволоження, зменшують концентрацію СО2 в атмосфері. В степовій частині України вони мають ще й захисну функцію – захищають поля та населені пункти від пилових бур. Завдяки лісосмугам, які були посаджені і вирощені в цих регіонах у 60-70-х роках минулого століття вдалось побороти небезпечні пилові бурі.

Понад 30 років на цій території не спостерігалось сильних пилових бур. Зараз бойові дії ведуться в лісосмугах і лісах, які були посаджені в цих регіонах. Значна частина їх уже знищена і знищуватиметься далі. То ж можна спрогнозувати, що ще одним із наслідків війни в Україні буде збільшення повторюваності та інтенсивності пилових бур, які відчує і Європа.»

Сьогодні у світі відзначається День дикої природи

Цей день веде свій відлік з 1973 року, коли було підписано Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флора, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), з метою привернення уваги та усвідомлення цінності дикої природи для людства, унікальності та неповторності її видів, а також збереження дикої флори та фауни.

День дикої природи також покликаний стати платформою для діалогу поколінь та залучення молоді. Через мистецтво, презентації та дискусії ми можемо визначити можливості сталого збереження дикої природи через цифрові технології.

Щорічно з планети зникають рідкісні види! Людство має це зупинити та інтегрувати у всі політики – збереження біорізноманіття!

Юлія Овчинникова

Європарламент схвалив оновлену директиву Євросоюзу про боротьбу зі злочинами проти довкілля. Документ передбачає розширення списку злочинів проти довкілля та посилення покарань за них.

До серйозних екологічних порушень серед інших належать незаконний обіг деревини, отриманої шляхом нелегальних вирубок, незаконна утилізація екологічно шкідливих деталей машин та порушення правил використання та утилізації шкідливих для довкілля хімічних речовин.